Влад: У дитинстві через проблеми зі здоров’ям я навіть був звільнений від уроків фізкультури, так що мені складно було уявити, що коли-небудь я буду настільки активно займатися спортом. Але 2,5 роки тому я почав бігати. Спочатку це було за компанію, моя дівчина дуже хотіла бігати, але соромилася, тому я вирішив її підтримати і став ходити з нею на стадіон, і бігати разом. Перший раз ми взагалі пробігли тільки коло на стадіоні, 300 метрів, і дуже горді пішли. Ми збиралися бігати три рази на тиждень, але виходило по-різному: інколи раз на тиждень, деколи – два. Замість кола почали пробігати кілометр, потім два, а згодом ми пробігли три кілометри і неймовірно пишалися собою. З часом став приходити азарт, хотілося показувати стабільні результати, адже ми бігали, як вийде, з різною швидкістю, а захотілося нарешті бігати по-справжньому.
У 2015 році Влад кинув палити, адже це заважало покращувати свій біговий розвиток.
Влад: Після цього результати покращились. Минулої весни я пробіг свій перший півмарафон, біг цілих 2 години і 3 хвилини (посміхається). Я дуже пишався собою, хоча зазвичай навіть початківці пробігають дистанцію набагато швидше. Зараз в тренувальному режимі бігаю «половинку» вже за 1 годину і 30 хвилин. У моєму списку вже п’ять офіційних півмарафонів, а для себе 21 км я біжу щосуботи. На 8-му Київському марафоні я вперше пробігу 42 км. Я готуюсь до цієї події, але загадувати результат не хочу. Зараз я прагну пробігти дистанцію в задоволення. Київський марафон – це місце сили для мене!
Силу Владу додає не лише місце, але й власний режим тренувань. Хлопець зізнається, що для нього важлива підтримка друзів, без неї було б значно складніше. Але ще важливіше – вміти знаходити приємні моменти навіть у найскладніших випробуваннях.
Влад: Зараз у мене три бігові тренування на тиждень. В інші дні додаю силові навантаження. Такий режим в перший час був просто жахливими, але з часом організм звик і перестав втомлюватися. І зараз я роблю перепочинки, але невеликі. Для мене це в радість. Я вважаю, що себе потрібно вміти підбадьорювати. Кожен раз, коли я пробігаю 21 км, я тішу себе порцією кави з молоком, а ще бургерами. Думаю, коли у тебе 6-7 тренувань на тиждень, можна собі таке дозволити (сміється).
Для Влада у підготовці до марафону головне – не ставити собі за мету бігти відстань
Влад: Морально легше бігати по часу – спочатку годину, потім півтори, і з кожним разом більше. А ще потрібно купити хороші кросівки і красиву екіпіровку, щоб потім були красиві фотографії. Як виявилося, це дуже дієво. Перед марафоном важливо налаштовувати себе, що все буде добре, що зустрінеш цікавих людей, отримаєш медаль, і що забіг буде просто відмінним.
Влад впевнений, біг змінив його. І справа не втому, що ось уже два роки, як він не палить. Головне- він визначився зі своїми пріоритетами, навчився ставити правильні ціла. Хіба не для цього варто спробувати біг?
Влад: Насправді, коли ти починаєш серйозно займатися спортом, то розумієш, що для досягнення результатів потрібна певна послідовність дій, режим і дисципліна. І ось таку системність і комплексність зі спорту я переніс в звичайне життя, в роботу, в різні побутові моменти. Я думаю, що біг допоміг мені визначити свої цілі.