Дворазова переможниця Бігової Ліги від Run Ukraine Надія Воронченко не припиняє тренувань навіть на карантині. Це дівчина, для якої, здається, немає меж можливого. Принаймні зараз вона готується до одного з найсуворіших (якщо не найсуворішого) тріатлонних стартів світу – Norseman, який розпочинається запливом у крижаній воді норвезького фіорду, продовжується 180 км гірським серпантином і завершується марафоном, фініш якого розташований на 1883-метровій горі Гаустатоппен.
Чи пам’ятаєш, де і коли був твій перший старт?
– Звісно ж, я пам’ятаю. Це було в Києві. Тоді він називався Kyiv Marathon, під егідою Оністрата, у 2013 році наприкінці квітня. Я тоді бігла 10 км. Нам видали футболки “I run for Boston”, тому що саме тоді на Бостонському марафоні відбувся теракт, загинули люди. І організатори вирішили таким чином вшанувати пам’ять загиблих.
Це було складно, спекотно. Зі мною біг мій тренер Олександр Доманчук, “вів” мене. Мабуть, я ніколи не забуду цей старт. Я навіть час пам’ятаю – 54 хвилини. Не дуже гарний час, але все-таки це був мій перший старт.
У чому сенс бігу для тебе?
– У першу чергу це медитація, можливість побути з собою наодинці. Це вже стало моїм способом життя. Я люблю бігати, отримую від цього задоволення. Мені подобається мотивувати людей і бути прикладом для людей, показувати, що кожна людина, незалежно від того, чи є вона спортсменом, чи ні, може побігти і досягти якихось результатів.
О котрій прокидаєшся?
– На карантині?
Зазвичай до карантину я прокидалася найраніше близько 5:00, а найпізніше – 8:30, що в принципі було рідкістю навіть у вихідні. У мене багато тренувань, іноді зранку перед роботою буває і два тренування, бо я зараз готуюся до старту з тріатлону. Навіть на вихідних я не сплю багато, щоб встигнути провести якнайбільше тренувань.
Що зазвичай їси перед пробіжкою?
– Зазвичай якщо я біжу тренування до 20 км, я нічого не їм, бігаю натщесерце. Якщо більше – з’їдаю 2-3 банани. На дистанції вживаю енергетичні гелі, зазвичай достатньо одного.
Які продукти завжди можна знайти у твоєму холодильнику?
– Насправді у моєму холодильнику можна знайти тільки яйця та морожені овочі, морожений шпинат… Це те, що є постійно. А так – більше нічого. Я прихильник того, щоб купувати на одну порцію. Тобто якщо ти хочеш чимось поснідати – ти собі це купуєш на один раз. Хочеш щось на вечерю – ідеш і купуєш на вечерю.
Заздалегідь я не купую багато їжі, бо вона може пропасти, я можу їсти не вдома.
Де найчастіше бігаєш? Чи є у тебе улюблений маршрут для пробіжки?
– Це ВДНГ, бо я живу неподалік, Голосієво, Труханів і “Атлет”, якщо потрібні швидкісні роботи.
Улюблений маршрут – це новий маршрут. У будь-якому іншому місті, у країні, в якій раніше не бувала – вони улюблені, бо вони нові. І я люблю все нове.
Якщо у Києві брати – то, мабуть, Труханів.
Як тренуєшся під час карантину?
– Під час карантину я, зізнаюся, грішна – бігаю на вулиці. Кручу вдома велостанок, іноді виїжджаю на велосипеді. Відтискаюся щодня, роблю йогу. А ще роблю сухе плавання, також на вулиці, неважливо де, лише б був якийсь паркан або труба, на яких можна закріпити спеціальну резину для плавання і таким чином тренуватися.
Перше, що ти зробиш після скасування карантину?
– Піду плавати в басейн. Сходжу з’їм улюблену тортилью з сиром і хумус з в’яленими томатами. А ще знайду якийсь старт і візьму в ньому участь.
Дай пораду новачкам: як почати бігати та не закинути регулярні тренування?
– Я раджу просто банально вийти – і побігти. Не на біговій доріжці, а саме на вулиці. Побігти небагато, не можна перевантажувати зв’язки та суглоби. У новачків вони не готові до таких навантажень.
Також раджу придбати красиву бігову форму, тому що часом новенький біговий одяг мотивує тебе вийти на пробіжку та показати його. Ти маєш собі зовні подобатись. Деякі люди соромляться бігати, тому що під час бігу ми виглядаємо не дуже сексуальними, у соплях, слині… але як мінімум одяг має тобі подобатися, ти маєш добре в ньому виглядати.
Також я раджу зареєструватися на якийсь старт і готуватися до нього. Або ж піти до бігового клубу, оточити себе людьми, які бігають, займаються спортом. Оточення – це важливо, у підсумку воно створює тебе.
А ще варто знайти тренера, який змотивує тебе копняками.