До старту
залишилось
sponsor
  • Партнер Естафети
  • Титульний партнер Ліги
  • Благодійний партнер
  • Партнер дистанції 21 км
  • Партнер дистанції 5 км
  • Офіційні партнери
  • Автомобільний партнер
  • Партнер дитячих забігів
  • Офіційний хронометрист
  • Спонсор дистанції 10 км
  • Титульний партнер
  • Спортивний партнер
  • Організатор
  • Водний партнер
  • Співорганізатор

Новини

20.10.2021

Історії учасників: Марина Саєнко, засновниця бігового клубу “Рука об руку”, про біг взаємодопомогу та нові можливості для дітей з ДЦП

23-24 жовтня у Києві відбудеться головний марафон країни — 12-й WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON 2021

 

Вже 12 років поспіль WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON збирає тисячі любителів бігу і спортсменів з різних куточків України та світу. Київський марафон особливий для кожного бігуна, адже це — історія про особисту перемогу, історія, яку ми творимо разом.

 

Цьогоріч обличчями 12-й WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON 2021 стануть три різні герої, але їх об’єднує одне — біг. 

 

Нашу рубрику #історіїучасників продовжує дівчина з афіші 12-й WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON 2021Марина Саєнко. 

 

Марина — засновниця бігового клубу для дітей з інвалідністю “Рука об руку”, яка дає можливість цим дітям брати участь у бігових заходах, дарує їм мотивацію та радість від нових досягнень.

 

Два роки тому Марина встановила рекорд України, пробігши півмарафон із Федором — своїм другом із діагнозом ДЦП. Тоді ж вона заснувала біговий клуб “Рука об руку”, покликаний привернути увагу суспільства до хворих дітей, змінити ставлення до них, а самим дітям — відкрити “світ можливостей і добрих сердець”.

 

 

Розкажіть, будь ласка, як почали бігати? 

Важко так одразу згадати і розповісти, як усе було. Я в принципі займалася бігом усе життя. З третього класу я займалася легкою атлетикою, була у збірній України з легкої атлетики.

Після завершення спортивної кар’єри був період, коли я не бігала. А у 2015 році я пробігла свій перший півмарафон. Це був Київський півмарафон від Run Ukraine. Я дуже добре його пам’ятаю. Було понад 7000 учасників, і я тоді показала досить гарний результат — 1 год 42 хв. І відтоді я почала брати участь у майже всіх бігових заходах, які Run Ukraine організовували в Києві.

У 2016 році вирішила пробігти свій перший марафон, Wizz Air Kyiv City Marathon. Цей марафон був знаковим, тому що… Ну, по-перше, це марафон. Кожен бігун знає, наскільки це важко і відповідально. По-друге, тільки зараз я усвідомлюю, що того дня під проливним дощем я побачила на трасі людей з колясками. Як пізніше я дізналася, це були учасники з Білорусі, “Крылья ангелов”. Через роки я знову про них згадала, згадала той захват, який відчула, побачивши їх. 

У 2019 році, на тому ж Київському півмарафоні на фініші я зустріла свого — тепер вже друга — Федю. Коли я побачила його очі, його радість і захват від медалі — тоді я зрозуміла, що весь цей час я бігала, і біг був невід’ємною частиною мого життя, але він не ніс жодної соціальної відповідальності. Тоді я згадала про “Крылья ангелов”, про біг… Мені довелося підготуватися до розмови з батьками Феді про свою божевільну ідею. І коли я про все дізналася і вже підготовлена прийшла до них і запропонувала взяти участь у забігу. Федька, звісно ж, погодився.

Чим для вас взагалі є спорт і біг зокрема?

Раніше біг для мене був, як, мабуть, і для багатьох, чимось модним. Прикольно було викладати фотографії, пости у фейсбуці, чекати фото після забігів, коли всі захоплювалися і казали, як це круто. Але в якийсь момент я це переросла.

На деяких забігах я навіть забігала до трійки призерів, що лестило мені як колишній спортсменці. Але, мабуть, я виросла — внутрішньо, духовно, за віком — і зрозуміла, що біг може бути різним.

 

Як виникла ідея створення «Рука об руку»?

Коли ми готувалися з Федькою до забігу на Wizz Air Kyiv City Marathon 2019 (тоді Марина з Федором подолали півмарафонську дистанцію, встановивши рекорд України), я в якийсь момент зрозуміла, що я це зможу, я це зроблю. І тоді постало питання, що робити далі. Адже я бачила очі Федьки на кожному тренуванні, його радість, його емоції, я бачила, як він виріс в інтелектуальному плані, почав краще розмовляти — бо більше людей почали з ним спілкуватися, у нього з’явилися нові друзі. І звісно ж, я не могла його цього позбавити.

Тоді виникла ідея, яка змушувала мене боятися своїх ідей і думок з цього приводу. Тому що я не знала, як це буде. Ідея створити біговий клуб.

Відео, яке ми знімали після нашого спільного півмарафону і встановлення рекорду, відображає те, як я боялася це навіть озвучувати. Але ось уже два роки ми існуємо, у нашому клубі вже більше 15 дітей, і з кожним місяцем їх стає більше. Мені знову стає страшно, адже це відповідальність, і я не можу підвести ані дітей, ані їхніх батьків.

Весь цей час ми дружимо з Run Ukraine, вони нас постійно підтримують. Наші діти, здається, брали участь в усіх забігах за останні два роки, які організовували Run Ukraine.

У 2019 році ви разом з Федором встановили рекорд України, спільно подолавши півмарафон у межах Київського марафону. Навіщо вам – і Федору – це було потрібно? Що це для вас означало?

Коли я почала тренуватися з Федькою, ми зіштовхнулися з проблемами транспортування, пересування і всього іншого. Я зрозуміла, що таких дітей у нас насправді дуже багато, і багато проблем, з якими вони зіштовхуються, живучи своє життя. Ми часто вдаємо, що їх не помічаємо.

І я хотіла “докричатися” до людей, розповісти, що ці діти існують. Хотілося якось привернути до них увагу. Щоб вони виходили, щоб ми їх частіше бачили, щоб наше суспільство звикало до того, що світ неідеальний. Люди є різні, і всі вони заслуговують на абсолютно рівні права з усіма нами.

Під час підготовки у нас були різні інциденти. Одного разу нам сказали: “Ось, ви бігаєте доріжкою і заважаєте нам. Завтра вийде 10 таких з колясками, і нам, спортсменам, взагалі буде ніде бігати”. Але, на щастя, в той момент багато людей мене підтримало. Для мене це було важливо, тому що я знала, що більшість людей підтримує мене і розуміє, навіщо я це роблю. Наше суспільство різноманітне, і ми маємо допомагати одне одному в міру своїх можливостей.

Як це – бігати з дитиною з інвалідністю? У чому особливість таких тренувань?

Буває по-різному. За два роки я пройшла різні етапи.

Спершу я зіштовхувалася з тим, що нам було ніде бігати. Потім були цікаві інсайти для мене, адже люди завжди думали, що я мама цієї дитини. Чомусь у нашому суспільстві не прийнято думати про те, що ми можемо допомагати чужій людині.

В принципі це складно для спортсмена, бігуна. Це виклик, це потребує надзусиль. Адже коли ти штовхаєш 50-кілограмову коляску перед собою, а сама важиш 56 — це важко. Але усмішки і радість в очах цих дітей абсолютно все перекривають.

Ці діти — життєлюби. І як би важко тобі не було упродовж дня, коли ти приходиш на тренування, ти бачиш їхню радість, їхнє прагнення рухатися вперед, розвиватися, ходити… Деякі діти починають ходити, і це відбувається у нас на очах. Звісно, тоді ти не можеш собі дозволити зупинитися, опустити руки і сказати, що тобі важко. Це дуже мотивує. Діти показують нам, як потрібно рухатися вперед і радіти кожному дню, попри будь-які труднощі.

Як позначився на “Рука об руку” карантинний 2020 рік? Чи щось змінилося у тренуваннях, активності учасників?

На 2020 рік у нас були великі плани. Ми хотіли проїхатися по Україні і показати іншим містам, що можна жити по-іншому, навіть з інвалідністю, і що ми можемо бути частиною величезної бігової спільноти. Але все на краще. Ми укріпилися, ми брали участь в абсолютно всіх онлайн-забігах, заробили сотні медалей, нас впізнавали…

На тренуваннях це особливо не позначилося, ми продовжували бігати на вулиці — за погоди й негоди. Все було як раніше, тільки не вистачало відчуття натовпу, підтримки, схвальних поглядів. Але ми цього дочекалися. Вже взяли участь у двох офлайн-забігах, і дуже цьому раді.

 

Які у вас плани на цей Київський марафон? Скільки бігтимете і хто бігтиме з вами?

На Київський марафон у нас великі плани. Ми знову будемо встановлювати рекорд України, але вже на марафонській дистанції. Двоє учасників нашого клубу — Женя Міхов і Олександр Мандренко, хлопчик з діагнозом СМА (спінально-м’язова атрофія) — бігтимуть марафон. Таким чином ми знову хочемо залучити суспільство до цієї проблеми.

Наш клуб зростає. Спершу ми засновували його для дітей з ДЦП, але ми завжди раді бачити у себе абсолютно всіх дітей. У нас вже дуже багато дітей, і вони всі різні: є діти з аутизмом, є діагноз СМА… Діти з таким діагнозом поки не можуть достучатися до влади, що вони потребують лікування, і воно дуже дороге. 

Ми це робимо для Саші, для його сім’ї і, я сподіваюся, для всіх дітей з таким діагнозом. 24 жовтня вони бігтимуть марафон, наша команда буде підтримувати їх і підстраховувати на дистанції. 

А от 23 жовтня наші діти, їх буде дуже багато, братимуть участь у дитячих забігах (які відбудуться на ВДНГ). П’ятеро чи шестеро дітей побіжуть самостійно (!), наскільки вони можуть. Можливо, не так швидко, як звичайні діти, але вони зроблять це своїми ногами. Це буде їхній перший самостійний забіг, з нами за руку. Недарма наш клуб називається “Рука об руку”.

Заради чого ви біжите? Що буде написано на вашій медалі?

На забігах ми біжимо тільки заради дітей, заради їхніх усмішок. Ми хочемо відкрити їм світ можливостей, світ добрих сердець. Я б хотіла написати на своїй медалі, що ніколи не варто зупинятися і потрібно рухатися вперед. “Наша сила у наших добрих серцях”. Мабуть, якось так.

Що б ви порадили людині, яка лише починає бігати? Як знайти себе в бігу?

Людям, які починають бігати, я б порадила кайфувати. Неважливо, для чого ви біжите. Необов’язково має бути соціальна складова. 

Раніше біг для мене був медитацією. Це здоров’я, це час наодинці з собою або у колі однодумців. Біг дуже сильно об’єднує. Завдяки бігу я знайшла багато друзів та знайомих, багато можливостей, які зараз допомагають мені рухатися вперед.

Як сказала одна з учасниць нашого клубу, “Зроби крок — і дорога сама тобі відкриється”. Не бійтеся зробити крок, біжіть: сьогодні 2 км, завтра 5, можливо, потім марафон — і повірте, ви ніколи про це не пошкодуєте.

 

Реєстрація на 12-й WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON 2021 триває на сайті: kyivmarathon.org

 

Давай #бігтиразом!

 

12-й WIZZ AIR KYIV CITY MARATHON 2021 — четвертий етап Бігової Ліги Українських Мейджорів 2021 від Run Ukraine.

 

У програмі івенту — індивідуальні дорослі старти 42 км, 21 км, 10 км, 4.2 км, естафета, командні старти, Ветеранська десятка, Сімейний забіг 1.6 км та безкоштовні дитячі старти.

 

Цього року Бігова Ліга включає п’ять заходів:

 

Організатор — Run Ukraine

Титульний партнер — WIZZ AIR

Партнер забігу з собаками — PRO PLAN® DOG RUN