Керівники команди, Дмитро Тімашков та Ірина Деркач, впевнені: для дітей з важкою інвалідністю надзвичайно важливо бути постійними учасниками міжнародних марафонів, а Київський марафон вважають знаковою подією.
Історія команди «Крила Янголів» розпочалася два роки тому, коли Дмитро вперше пробіг Мінський напівмарафон 2015 разом зі своєю донечкою Лілею. Це був відчайдушний вчинок батька, який виявився в жорсткій соціальній ізоляції через інвалідність дитини. Але мотиви Дмитра, ідеї спільного спорту, співпраці дорослих і дітей з інвалідністю виявилися зрозумілі і близькі багатьом: організатори команди отримали підтримку від ЗМІ та благодійників, та виграли грант найбільшого в Білорусі конкурсу соціальних проектів. Це стало поштовхом для того, щоб створити спортивний клуб для таких сімей, як вони.
За лічені місяці спортсмени-аматори, на яких перетворилися батьки хворих діток, набрали чудову форму, та разом зі своїми дітьми змогли взяти участь в міжнародних марафонах і напівмарафонах в Білорусі, Україні, Росії та Іспанії!
Організатори команди роблять все можливе, щоб таку позитивну емоційну хвилю направити в русло продуманої стратегії розвитку. За останній рік вони познайомилися особисто зі схожими організаціями в Іспанії (Севілья), США (Грін Бей, штат Вісконсін), Швеції (Стокгольм). Білоруси вивчили досвід зарубіжних колег, запозичили краще, і зараз проводять власні благодійні пробіги «Крила Янголів» в Мінську, готують пробіг в Вітебську, виводять на більш високий рівень роботу спортклубу для сімей, де зіткнулися з проблемою інвалідності дітей, підтримують участь людей з інвалідністю в міжнародних напівмарафонах і марафонах. Завдяки співпраці «Крил» з ВАТ «Мотовело» в жовтні з’явиться дослідний зразок зробленого з ініціативи батьків першого білоруського візочка для спорту.
Звичайно ж «Крила Янголів» не пропускають Мінський напівмарафон. У вересні 2017 його подолали вже 13 дітей-Янголів у візочках і шість десятків Крил.
Саме на минулорічному Мінському напівмарафоні з командою познайомився генеральний менеджер Run Ukraine Дмитро Черніцький, я
Дмитро та Інна: Тоді ми були щасливі від вітряного дня і зливи, від затяжних київських підйомів та важкої для візочків бруківки. Ми отримали стільки захоплення і підтримки, що відразу після Києва взялися планувати нові старти. За рік ми встигли відчути, що не скрізь раді нашим візочкам і нашій відкритості: нам відмовили в праві пробігти марафони в Каунасі та Москві, і у нас зовсім не вийшло дружби з транскордонним марафоном «Дружба» (Гродно-Друскінінкай). Аргументи у організаторів були різні, в основному продиктовані «турботою про благополуччя наших Янголів». Мовляв, не мучили б ви дітей, для інвалідів є окремі забіги. Але ми впевнені, що коли відкриваєш світ навіть декільком людям, ти робиш його більш відкритим і зручним для всіх. Ми вдячні українським друзям за щирий інтерес і готовність зробити все можливе, щоб наші Крила і Янголи відчували себе в Києві, як вдома.
Ми сподіваємося, що наш приклад допоможе українським батькам та дітям вийти з чотирьох стін і відчути радість вільного руху, підтримку уболівальників, щастя спільної перемоги. А суспільству – по-іншому поглянути на людину з інвалідністю.
В рамках спортивного фестивалю Sport Fest UA відбудеться зустріч з представниками команди «Крила Янголів», під час якої можна буде дізнатися про досвід наших білоруських колег. Запрошуємо усіх, особливо представників громадського та благодійного секторів.
Деталі: https://goo.gl/kpJrUC