До старту
залишилось
  • Титульний спонсор
  • Партнери
  • Партнери дистанцій
  • Офіційний водний партнер
  • Партнери дистанцій
  • Титульний партнер Бігової Ліги Українських Мейджорів
  • Партнери дистанцій
До старту
залишилось

Новини

10.05.2020

Біг і материнство: реальні історії, які надихають

Існує стереотип, що народивши, жінка на кілька років випадає із реального життя, залишаючись сам-на-сам із дитиною та побутовими проблемами. Жодного спорту в цьому розпорядку дня й бути не може. Лише ти та дитина. Крапка.

У День Матері ми розвінчуємо міфи через абсолютно реальні історії двох українок. Одна з них  тренувалася упродовж усієї вагітності і пробігла марафон вже через півроку після пологів, покращивши результат. Інша – не просто продовжила бігати, а й почала робити це разом з дитиною, і на їхньому спільному рахунку вже понад 400 бігових км.

Ось наші героїні:

 

Катерина Алексюк: “Пробігти марафон через півроку після пологів, покращивши результат на 16 хвилин – цілком реально”

Навіть у нашому сучасному суспільстві досі існує стереотип, що вагітність і маленька дитина обмежують жінку. Чи так це?

6 років тому біг повністю трансформував моє життя, подарувавши  позитивне мислення, активність і впевненість у власних силах. Відтоді я регулярно тренуюся 4-5 разів на тиждень.

Сьогодні я мама–бігунка-любителька однорічної Діани, яка не робила перерв у тренуваннях під час вагітності і післяпологовий період.

Дізнавшись про вагітність та проконсультувавшись з лікарем, я продовжила тренування у біговому клубі. Під наглядом тренерів, трохи збавивши обороти, я тренувалася упродовж усієї вагітності.

 

Мій графік виглядав так:

Фінальне тренування на стадіоні відбулося за 17 годин до пологів. А вже на 7-й день після пологів я повернулася до бігу.

Перебувати з дитиною 24/7 і не пропустити жодного тренування, а потім пробігти марафонську дистанцію через півроку після пологів, покращивши результат на 16 хвилин – цілком реально, якщо любити біг, бути натхненною материнством і відчувати турботу чоловіка.

 

Після пологів на стадіон ми почали приходити разом з дочкою та чоловіком. Перед розминкою я годувала дочку і змінювала підгузок. Діана з батьком була у кількох метрах від мене, і якщо я була потрібна дочці – одразу підбігала. За таким сценарієм проходили й довгі кроси.

Я не втратила форму під час вагітності. Вже за 3 тижні після пологів фінішувала півмарафон з часом 1:54:20.

Перші місяці материнства була занурена у приємні турботи з крихіткою і підготовкою до марафону. Коли нашій доньці виповнилося півроку, ми відправилися до Мюнхену, де я подолала марафонську дистанцію, покращивши свій час на 16 хвилин і фінішувавши з часом 3:50:40.

Зараз я готуюся до свого четвертого марафону. Звісно ж, беремо участь усією родиною: я біжу, чоловік із дочкою проводжають на старті та зустрічають на фініші.

Я не закликаю тренуватися вагітною та бігти марафон невдовзі після пологів, але бути у ресурсі, вести здоровий спосіб життя – задача кожної відповідальної мами.

Часто коло обов’язків молодої мами незначне: турбота про дитину та побутові задачі. Звідси й тривожність, стрес, нестача сил. Регулярні бігові тренування допоможуть зробити життя яскравішим, стати джерелом балансу в родині. Біг допоможе:

 

Марина Комарова: “Разом з Максом ми пробігли вже 400 км, наша мета – швидка спільна половинка восени”

Макс народився наприкінці осені – 29 листопада. І знову кесарів… Хотіли народжувати самостійно, планували партнерські пологи. Не склалося. Була загроза кровотечі, і щойно ми з чоловіком про це почули – вирішили не ризикувати здоров’ям дитини. Я була засмучена, думала, що через операцію доведеться довго відновлюватися. Як зараз пам’ятаю, тренер і друзі приїхали до пологового привітати з малюком, а я навіть не могла встати з ліжка.

На щастя, складно було лише перший тиждень. Гарна форма до вагітності і регулярні тренування під час неї відіграли свою роль. Під час вагітності я багато й регулярно плавала: тричі на тиждень відвідувала басейн, пропливала не менше 1.5-2 км. Призупинила тренування буквально за 3 дні до пологів. А от з бігом довелося взяти паузу через серйозну травму.

Тренуватися мені дозволили через три тижні після операції. Три! Тоді ж я повністю повернулась у звичну вагу та розмір. Це було просто офігенно! У січні друзі з Bike-family допомогли мені з вибором та доставкою бігової коляски. Бігова коляска шведської фірми Thule просто ідеально підходить для бігу, навіть з дуже маленькою дитиною. Гальма на ручці, м’яка амортизація, підтримка під спину для малюка і величезні колеса – просто, швидко, безпечно. Макс зацінив коляску одразу – заснув ще у ліфті.

Зараз я з усмішкою згадую наші перші пробіжки по 5-6 км. Спершу було страшнувато, адже Максу лише виповнилося 1.5 місяці! Дуже допомагали подруги, які складали нам компанія. Та й взагалі, бігати з дитиною без сторонньої допомоги, особливо коли мова про довгі дистанції, непросто. Це величезний плюс, коли є кому потримати його на руках (Макс просто обожнює селфитися), доки ти перевдягаєшся після тренування або пакуєш коляску в авто.

Дуже важлива підтримка друзів і родини. У цьому плані мені дуже пощастило!

Мене часто запитують, з якими складнощами я зіштовхнулася. Мабуть, це харчування і правильний розподіл навантажень. Справа в тому, що Макс на грудному вигодовуванні, а я багато тренуюся, і це вносить багато нюансів. Наприклад, бігати на голодний шлунок я не можу, під час тривалих кросів я п’ю багато води тощо. Було досить непросто розрахувати правильну добову норму калорій, скласти збалансований раціон. Тут я хочу сказати спасибі своєму тренерові, який мегапрофесійно і дуже терпляче підходить до плану моїх тренувань.

 

Разом ми пробігли вже понад 400 км. Свою першу спільну половину присвятили Київському півмарафону Run Ukraine і нетерпляче очікуємо осінніх стартів. Для Макса це був перший півмарафон, для мене вже 15-й. Моя мета – марафон, і я притроху рухаюся до неї. Наша мета з Максом – швидка половинка восени. А поки що ми продовжуємо поєднувати приємне з корисним – користь бігу та приємну прогулянку. Дитина гуляє, мама тренується. Ідеально! Це й правда дуже заощаджує час, коли в тебе є ще один син, який також займається спортом, та ще й навчається вдома онлайн.

Дуже надихає підтримка бігунів і простих перехожих. Я ніколи не думала, що мама, яка біжить з коляскою, буде викликати в людей таку бурю позитивних емоцій! Хтось кричить, підтримує, хтось знімає сторіз.  Пам’ятаю, бігали взимку на Трухановому, йшов сильний сніг, біжу, посміхаюся, музику слухаю. Наздоганяє хлопець, увімкнув камеру на телефоні, каже: “Дуже прошу, дівчино, скажіть кілька слів моїй дружині! Я їй відео скину, може, вона встане і принаймні сніданок приготує!”

 

Зараз у мене 4 бігових тренування на тиждень, це близько 50 км тижневого набігу. З коляскою я бігаю двічі на тиждень, і двічі швидкісні відрізки, фартлек. Об’єми лише зростатимуть.

Поки я бігаю відрізки, малий з чоловіком гуляють. Коли бігаю з коляскою – чоловік зі старшим сином на тренуваннях з мотокросу. Одні спортсмени у родині!

Чоловік дуже допомагає, ми стараємося у всьому бути взаємозамінними. У нас немає чоловічих або жіночих обов’язків – усе робимо разом. День зазвичай розписаний похвилинно: уроки зі старшим, тренування, роботі, сон, біг… такий режим допомагає тримати себе в чудовій формі, повірте.

 

COVID-19 увірвався у наше життя дуже раптово, перевернув все з ніг на голову. Я вважаю, що всі обов’язково мають дотримуватися заходів безпеки, але панікувати немає сенсу, ми маємо звикнути до нових реалій.

Бігове життя на карантині є! Ну куди ж ми без бігу? Звісно, у дозволених місцях, звісно, тримаємо дистанцію. З силовими тренуваннями набагато простіше: килимок, гантельки, резинки і погнали. Але бігати вдома, тим паче, з коляскою, нереально. Та й гуляти з дитиною необхідно! Свіже повітря у такому ранньому віці допомагає не лише нормалізувати сон, а й сформувати здоровий імунітет. Це дуже важливо.

Дуже засмучує той факт, що всі старти відмінили, але ми не впадаємо у відчай і тренуємося далі. Навіть після найтемнішої ночі завжди настає світанок. Впевнена, що скоро світ поборе страшний вірус і ми знову будемо бігати разом і обійматися на фініші!