Щороку на Київському марафоні сотні людей працюють у стартовому містечку, на пунктах гідратації, формують та видають стартові пакети або ж направляють спортсменів на дистанції. Це волонтери, без яких неможлива організація таких масштабних бігових заходів як Wizz Air Kyiv City Marathon. Як готують волонтерів та як стати частинкою Київського марафону, розповів Андрій Геведзе, один з засновників волонтерського спортивного руху, а нині – менеджер регіональних проєктів Run Ukraine.
Ми, волонтери, постійно рятуємо світ
Хтось помилково вважає, що волонтери – це такі люди, які ходять на заході в яскравих футболочках і особливо нічого важливого не роблять. Адже їм за це не платять – навіщо ж тоді старатися?
Але волонтерство – це не про меркантильність. Волонтерство – це спосіб життя і ціла філософія, і наші волонтери готові на все заради тих емоцій, які дарує їм волонтерство.
Встати о п’ятій ранку, пішки дійти до місця проведення марафону, працювати усупереч спеці, зливі, урагану та ще й отримувати від цього задоволення – ось що таке волонтерство на бігових заходах Run Ukraine. Поїхати в інше місто за свої ж кревні лише заради того, щоб створити найкраще бігове свято в Україні, не спати ночами, вручну клеїти декілька тисяч чіпів на номери задля того, щоб усе було на найвищому рівні – це все реальні історії наших волонтерів, яких недарма називають “залізними”.
Хтось, як на голку, підсідає на біг. А для нас найбільшим кайфом є участь в організації наймасштабніших бігових заходів України, протистояння умовам, непередбачуваним ситуаціям, будь-яким негараздам, які можуть виникнути на нашому шляху. У команді волонтерів жартують, що ми постійно рятуємо світ. І, знаєте, я з ними згоден.
Я пройшов шлях від волонтера Київського марафону до менеджера проєктів в Run Ukraine
Моя персональна історія Київського марафону триває вже понад 6 років. Цьогорічний ювілейний 10-ий Wizz Air Kyiv City Marathon стане для мене сьомим.
Ще у 2013 році у метро я випадково побачив афішу марафону. Згодом натрапив на форму реєстрації волонтерів, де зареєстрував себе і знайому.
На своєму першому марафоні я працював волонтером на фінішному пункті гідратації та харчування. Це були неймовірні враження. Ще упродовж місяця після заходу я агітував знайомих та друзів долучатися до волонтерства на таких заходах і навіть пропонував профкому університету підписати договір про співпрацю з Run Ukraine.
На кожний новий захід я приводив дедалі більшу кількість волонтерів, завдання ставали складнішими, зростав і рівень відповідальності. Напередодні Kyiv Half Marathon 2014 зі мною зв’язалися Діма Черніцький та Саша Доманчук і запросили очолити маршалів траси – команду з 50 волонтерів, відповідальних за те, щоб бігуни ніде не звернули “не туди”. Це був мій перший досвід роботи в команді Run Ukraine пліч-о-пліч, з іменним бейджиком, плануванням монтажу парканів, таймінгу проходження учасниками секторів маршруту, логістикою автобусів і волонтерів.
Згодом мені доручили набір та координацію волонтерів у цілому, і я закріпився у команді як “залізний батько” “залізних волонтерів”.
У 2014 році ми всю ніч перед стартом формували стартові конверти. Так і з’явилися “Залізні волонтери”
Наймасовішою групою волонтерів на заходах Run Ukraine завжди є “залізні волонтери” – IRON VOLUNTEERS, без яких організація таких масових заходів, як Київський марафон, була би неможливою.
Датою народження “залізних волонтерів” можна вважати 28 вересня 2014 року. Тоді організація, яка мала обслуговувати чіпову систему на Kyiv Half Marathon 2014, буквально напередодні заходу відмовилася від співпраці. Тільки в останній день перед стартом була знайдена альтернатива. Для команди волонтерів це було непросте випробування.
Завершити формування стартових пакетів потрібно було до сьомої ранку. А самі чіпи для електронної фіксації результатів приїхали лише опівночі. Сім годин “бойового хрещення” безперервною роботою зміцнили нас, об’єднали і де-факто дали початок “Залізним волонтерам”, без яких до сьогодні не обходиться жоден біговий захід Run Ukraine.
Вони й справді “залізні”. Їм не страшний ні дощ, ні холод, ні буря, ні спека. На Київському марафоні у 2016 році була жахлива погода: дощ, вітер. Але усі маршали траси стояли на своїх постах від самісінького ранку і аж доки не фінішував останній учасник.
В організації ювілейного 10th Wizz Air Kyiv City Marathon візьмуть участь понад 1300 волонтерів
Потрапити до їх числа можна, подавши заявку на сайті Київського марафону. Бажаний вік – від 16 років, але ми розглядаємо і заявки від молодших волонтерів. Важливий попередній досвід, знання мов та бажання самої людини. Якщо у неї є бажання створювати щось прекрасне разом з нами і горять очі, ми радо привітаємо її в родині “залізних”.
Традиційно усі волонтери проходять тренінг з надання першої медичної допомоги, беруть участь в інформаційних брифінгах, щоб якомога краще виконувати свої обов’язки на посту. Координувати команду в тисячу осіб надзвичайно складно, але цілком можливо. Особливо тоді, коли ці люди закохані у те, що створюють, і не бояться нових викликів.
Хто подасть водичку втомленому бігуну? Звісно, ми. Хто захищатиме його речі у камері схову, доки він долає дистанцію? Знову ж таки, волонтери. Ми даємо їм водичку на трасі, вказуємо шлях, підтримуємо на маршруті та одягаємо їм на шию медальки на фініші.
Найцінніше для нас – це емоції, які ти отримуєш під час заходу. Коли ти спрямовуєш учасника, а він підіймає великий палець угору і дає тобі “п’ять”. Коли ти подаєш стакан води, а бігун кричить тобі: “Дякую!” Коли ти одягаєш на нього таку бажану медаль, а він обіймає тебе і плаче. Саме волонтери створюють настрій забігу, і бути частиною такої події – надзвичайно цінний досвід.
